Студенти-журналісти протестували інструменти штучного інтелекту для комплексного медіааналізу

Швидкий розвиток технологій робить штучний інтелект невід’ємною частиною сучасного життя. У 2025 році майже кожен користується його можливостями, і обмежити це вже неможливо — та чи завжди ми робимо це свідомо та правильно, особливо в умовах інформаційного шуму?

12 грудня 2025 року на кафедрі медіакомунікацій ННІ соціології та медіакомунікацій відбулося практичне заняття студентів третього курсу спеціальності «Журналістика». Захід, що проходив у форматі презентації групових проєктів із дисципліни «Дослідження медіакомунікацій», модерувала кандидат соціологічних наук, доцент Вікторія Болотова. Темою зустрічі стала «Безпека тепла: чи готова Україна до викликів нового опалювального сезону». Саме цей соціально важливий кейс студенти використали, щоб дослідити можливості різних ШІ-інструментів у медіадослідженнях.

Під час підготовки робіт учасники пройшли всі етапи дослідження — від збору та аналізу даних до перевірки інформації й створення візуалізацій. У процесі студенти використовували унікальні набори ШІ-інструментів для аналізу даних, пошуку інформації, фактчекінгу та візуалізації. Робота в малих групах (по 4–5 осіб) дала змогу максимально наблизити завдання до реальної журналістської практики. Кожна команда, навіть застосовуючи схожі інструменти, демонструвала власний підхід, що дозволило порівняти результати й визначити сильні та слабкі сторони технологій.

Узагальнюючи результати, учасники дійшли спільного висновку: штучний інтелект значно пришвидшує рутинні процеси, проте не може замінити критичного мислення.

Під час збору й аналізу даних інструменти показали високу ефективність — вони швидко обробляли великі обсяги інформації, структурували матеріали та окреслювали основні тенденції. Водночас під час глибшої перевірки виявилося, що більшість сервісів працюють поверхово: не розпізнають тональність, фреймінг і політичні підтексти, не враховують специфіку українського медіаконтексту.

«ШІ-інструменти зручні, коли хочеш просто. Але коли потрібно зануритися глибше, вони часто пропонують надто загальні або буквальні рішення», — зазначили учасники практичного заняття.

Попри технічні обмеження, зустріч показала, що штучний інтелект може бути корисним помічником журналіста, якщо поєднувати його можливості з людським досвідом, критичним мисленням і розумінням контексту.

Підсумовуючи, практичне заняття засвідчило актуальність теми використання ШІ в медіадослідженнях і відкрило простір для подальших обговорень у межах навчального процесу та професійної підготовки майбутніх журналістів.

Студентка групи СМК-35

Гончарова Анжеліка Вячеславівна