Навчатися, досліджувати, подорожувати: академічна мобільність як ресурс для розвитку та досягнення цілей
- Media Topos
- 15 жовт.
- Читати 4 хв
14 жовтня на Катедрі медіакомунікацій і Центрі аудіовізуальних досліджень відбувся онлайн-семінар «Академічна мобільність: крок до розвитку та великих цілей». Гостею зустрічі стала аспірантка Катедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Оксана Прохватілова, яка поділилася досвідом поєднання академічної діяльності з професійним розвитком, участю у міжнародних проєктах і спостереженнями про те, як навчання, дослідження та подорожі можуть відкривати нові горизонти для професійного та особистісного зростання.
Оксана має значний досвід академічних поїздок і співпраці з європейськими університетами — La Sapienza (Рим), Frie University (Амстердам), Sodertorn University (Стокгольм), Університет Тренто (Італія), Лувенський католицький університет, а також участі у конференціях Memory Studies Association і RUTA. Цей перелік постійно розширюється, адже дослідниця активно долучається до нових міжнародних ініціатив. Такий досвід не лише розширює професійне коло, а й формує відчуття приналежності до світової дослідницької спільноти, дозволяє відчувати світ і впливати на нього. Семінар став приводом для відвертої розмови на важливі теми, пов’язані із особистою мотивацією, реалізацією, а також дуже практичними інструментами — пошуку джерел, організації власної участі в івентах, планування тощо.
Семінар відбувся в межах курсу «Сучасні медіастудії», авторкою якого є професорка Лідія Стародубцева.
Академічна мобільність як простір відкритості
Війна для багатьох стала точкою переосмислення життєвих орієнтирів і поштовхом до пошуку глибших відповідей на важливі запитання. Вона створила багато нових викликів, які химерним чином поєднуються із широкими можливостями, відкритими для здобувачам вищої освіти в усьому світі. Сьогодні для українських студентів надзвичайно важливо використовувати ці можливості на повну. Для цього варто бути проактивними: не обмежуватися пропозиціями, які надає університет, а самостійно шукати конференції, освітні програми, стажування, долучатися до спільнот однодумців у різних країнах. Така позиція дозволяє не лише інтегруватися у світовий науковий простір, а й зробити так, щоб український голос звучав у світі, а глобальні тренди потрапляли до українського академічного й медійного дискурсу.
Учасники семінару дійшли висновку, що академічна мобільність — це набагато більше, ніж навчання чи стажування за кордоном. Це — участь у глобальному процесі створення, обміну та поширення знань, який може реалізовуватись у різних формах: від фізичного виїзду до іншої країни до участі в онлайн-заходах, членства у професійних асоціаціях, стеження за провідними академічними джерелами чи відвідування короткострокових воркшопів і літніх шкіл — як в Україні, так і за її межами. Це низка навичок, які важливо розвивати.
Академічні навички як універсальний ресурс
Оскільки спікерка поєднує академічну кар’єру із комерційними проєктами, частина розмови була присвячена темі поєднання бізнесу та науки. Що відкриває таке поєднання? Учасники дійшли згоди, що це win-win стратегія: дослідницькі навички додають системності, а комерційний досвід — практичності, утворюючи продуктивний синтез для розвитку в обох напрямках.
Спікерка виділила 5 важливих навичок:
Робота вз джерелами
Участь у професійних спільнотах
Сміливість
Ведення нотаток
Планування
Джерела та інструменти
Головним меседжем спікерки була важливість виходити за межі україномовних джерел, як розвиваючи навички володіння іноземними мовами, так і користуючись сучасними можливостями автоматичного перекладу. Відтак, важливим фокусом став пошук таких джерел і доступ до них.
Серед найбільш корисних ресурсів для медіадослідників виділили Google Scholar, спеціалізовані академічні видання SAGE, Taylor & Francis, MDPI, де низка матеріалів має open access, а також платформи, що пропонують доступ до академічних джерел за підпискою, на кшталт Perlego. Стажування в іноземних навчальних закладах, членство у професійних асоціаціях також відкриває доступ до інформації, і це інструмент, яким однозначно варто користуватись.
Професійні спільноти
Академічна мобільність — це також про спільноти. Важливо не лише читати праці колег, але й долучатися до середовищ, у яких формуються ідеї. Онлайн-групи, наукові сторінки в соцмережах, участь у тематичних конференціях, знайомство з редакторами профільних журналів — усе це створює можливості для діалогу, обміну думками й розвитку колаборацій. Саме через такі контакти формується професійна впізнаваність і довіра.
Серед практичних інструментів виділили соціальні мережі (Facebook, LinkedIn, Academia), у яких варто: долучитись до спільнот, що відповідають дослідницьким інтересам, підписуватись на науковців, ідеї яких здаються цікавими, навіть якщо вони неоднозначні і суперечливі. Це дасть можливість отримувати новини про події і можливості у власній стрічці новин, напряму. А тоді справа за малим — оформити заявку та пакувати валізи.
Сміливість
Знайти цікаві можливості — важливо, але вони не принесуть результату, якщо ними не скористатися. Саме тому сміливість є одним із ключових чинників професійного і наукового розвитку. Це не лише готовність долати страх перед новим, а й внутрішня рішучість робити кроки навіть у зону дискомфорту, навіть якщо можливість здається надто складною чи передчасною.
Уявімо розвиток як сходи: якщо стояти на сходинці і не наважуватися перейти на наступну, пізніше доведеться робити ще більший крок, а іноді — кілька сходинок одразу. Тому важливо діяти, навіть якщо результат не ідеальний, адже на початку кар’єри ніхто не очікує від новачка рівня досвідченого професора. Головне — рухатися вперед і не боятися робити перші кроки.
Нотатки
Фіксувати ідеї — проста, але надзвичайно ефективна й універсальна навичка. Цінні думки часто з’являються спонтанно, і якщо їх не зафіксувати одразу, вони легко губляться. Використання мобільних нотаток, електронних документів або звичайних записників і стікерів допомагає структурувати потік ідей і повернутися до них у потрібний момент.
Навіть записи, зроблені раніше, можуть стати основою нових проектів і здивувати так само приємно, як гроші, знайдені в кишені зимової куртки на початку сезону.
Планування
Планування — це спосіб бачити довгу перспективу та організовувати власний розвиток. Воно допомагає розставляти пріоритети, знаходити баланс між роботою, навчанням і відпочинком, а також вчасно реагувати на можливості. Щодо цієї навички під час семінару розгорілась палка дискусія, яка унаочнила, яким важливим є баланс між дисципліною та гнучкістю, особливо коли йдеться про креативні індустріі та наукову діяльність. Попри різні думки, учасники дійшли висновку, що навіть якщо плани не вдається реалізувати на 100% (а планування під час війни точно не дасть цього зробити в умовах невизначеності), планувати все одно варто, бо це допомагає визначитись із пріоритетами, мислити системно, знизити тривожність в умовах багатозадачності, структурувати проекти і завдання, щось делегувати, а від чогось відмовитись.
Участь в міжнародних заходах: конференціях, літніх школах, коркшопах — зазаичай планується заздалегідь. Заявки на участь організатори припиняють приймати за кілька місяців, а інколи майже за рік. Тож дуже цінним є розуміння, що певні календарні події на наступний рік вже заплановані: це дозволяє не тільки заздалегідь до них готуватись, а й регулювати кількість поїздок чи інших активностей, щоб уникнути перевтоми та вигоряння.
Відкритість як ключ до розвитку
Підсумком семінару стала ідея, що академічна мобільність — це не лише інструмент освіти, а світогляд. Вона навчає відкритості, гнучкості та вмінню мислити глобально. Навички, отримані під час навчання й досліджень — від роботи з джерелами до стратегічного планування — стають корисними не лише для науковців, а й для фахівців у будь-якій сфері.
Сьогодні бути мобільним означає залишатися у постійному русі, стані відкритості до нових знань, досвіду та людей. І саме це є основою особистісного та професійного розвитку та цікавого, наповненого сенсами життя.
Коментарі